четвер, 24 січня 2013 р.

Накипіло...


Всім, привіт! Сьогодні знову розповім про чудасію,
Про спортсменів, депутатів і про власну, мою мрію.
Тож почну про чудеса, в Україні їх чимало,
Тим хто тут іще живе, ордена вручити мало…!

Бо ж життя дедалі з часом перетворюється в жах,
Лише щирі українці до цих пір не вірять в крах.
Вірять, мріють про прекрасне, про от те, з ТV життя,
Гріють у душі надію про заможнеє буття.

А спортсмени – гордість краю, приклад віри у майбутнє,
Бо ж своїм стремлінням й духом щось кують в Вкраїні путнє,
Кують славу, велич, волю, все, що їм лише підвласне,
І в цей час життя здається таким милим, таким класним.

Парадокс, що не поняти, що не звідати мені,
Це є наші депутати, - вони гірші від свині.
Вибираєм рік у рік з перспективою у краще,
А воно от те «гівно» спить в парламенті ледаще…

Навіть хрюкнути не взмозі в бік ріднесенького плоту,
Що ж самі ми породили ненаситную сволоту.
А тепер про мою мрію: щирим серцем я бажаю
На собі колись відчути гордість за величність краю!