Кінець світу наступає – Україну замітає,…
Українське бездоріжжя від Карпат до Запоріжжя.
Двадцять перше на порозі – українці на морозі,
Хтось й у полі мати гне, бо ж сьогодні не засне…
Чомусь раптом промайнуло в голові усе життя,
Що по-справжньому важливе, в чому є моє буття,
Всі відкинулись дурниці, які нас (людей) псують,…
Як же ж я оце раніше не зумів собі збагнуть?!
Висновок: життя коротке, час подумати про нього,
Навіть, якщо нам, як завжди, буде «якось не до цього».
Україна ж все здолає, бо біда серця єднає…!!!
Незбагненним є цей світ!... А від мене – всім привіт!
Немає коментарів:
Дописати коментар